Шахраї вкрали гроші у 6000 осіб завдяки фейковій роботі в OpenAI

У Бангладеш вибухнув гучний скандал: шахраї, які видавали себе за співробітників OpenAI, обдурили тисячі людей, запропонувавши їм роботу з криптовалютними інвестиціями. Через підроблений сайт “OpenAi-etc” і спілкування в Telegram аферисти створили видимість віддаленої зайнятості, де жертви виконували прості онлайн-завдання і нібито отримували дохід, який безпосередньо залежить від вкладених коштів.
Схема будувалася на соціальному тиску та обіцянках кар’єрного зростання. Постраждалі, натхненні своїми “наставниками”, вкладали особисті заощадження в криптовалюту і залучали нових учасників. Один з ошуканих розповів, що вмовив приєднатися до платформи понад 150 осіб.
Зрештою загальний “інвестиційний фонд” його команди сягнув $50 000. У травні, після руйнівного циклону в Бангладеш, шахраї навіть імітували допомогу постраждалим, щоб зміцнити довіру до своєї фальшивої компанії.
Крах настав уранці 29 серпня 2024 року — сайт зник, разом із ним зникли гроші, а всі контакти з Telegram, включно з “наставниками” і “співробітниками OpenAI”, стали недоступними. Колишні “працівники” зрозуміли, що жодного зв’язку з реальною OpenAI у проєкту ніколи не було. Сотні людей залишилися без коштів, а дехто, як один із заявників — шкільний учитель, втратили всі свої накопичення і прибуток, опинившись у глибокій фінансовій кризі.
За даними, отриманими WIRED через запит до Федеральної торгової комісії США (FTC), на шахрайство “OpenAi-etc” поскаржилися 11 осіб, з них семеро згадали ім’я “Aiden” – одного з головних організаторів афери. У скаргах зазначено, що деякі жертви співпрацювали з фальшивою компанією до шести місяців, а кількість постраждалих у Бангладеш може перевищувати 6000 осіб.
Сайт “OpenAi-etc”, за даними аналізу доменних записів, розміщувався на китайському хостингу. При цьому шахраї навіть використовували американський реєстраційний номер компанії та вказували офіс у Денвері, а також посилалися на реєстрацію в Міністерстві фінансів США, що надавало проєкту видимість легальності.
Однак, як зазначив експерт із кібербезпеки Арун Вішванат, це був типовий приклад соціальної інженерії – злочинці скористалися відомістю бренду OpenAI, щоб зломити пильність людей і створити ілюзію реальної роботи.