Цифровий юань став «зброєю» Китаю в торгівельній війні зі США

Народний банк Китаю повідомив про різке зростання використання цифрового юаня: кількість унікальних e-CNY-гаманців збільшилася зі 180 до 800 мільйонів, а обсяг транзакцій сягнув 10,2 трлн. Ця заява з’явилася на тлі падіння юаня до мінімуму з 2008 року та введення США рекордних тарифів на китайський імпорт.

Торгова політика Трампа вдарила по юаню: мита на китайські товари послідовно зросли зі 104% до 145%. Китай відповів дзеркальними заходами, але валютний ринок залишився під тиском, і курс CNY опустився до 7,3498 за долар. НБК спробував стабілізувати ринок валютними інтервенціями, і закликав банки скоротити купівлю доларів.

Пекін також посилив інформаційну кампанію на підтримку юаня і його цифрового аналога. Офіційні ЗМІ підкреслюють успіхи CBDC і впровадження нових функцій — від QR-платежів до офлайн-транзакцій. Усе це супроводжується розширенням інфраструктури, включно з оплатою e-CNY у транспорті.

Однак аналітики сумніваються в правдивості озвученої статистики. Китайські держоргани зацікавлені в зміцненні довіри до юаня і відволіканні уваги від його слабкості. e-CNY може використовуватися не тільки як засіб платежу, а і як інструмент контролю за фінансовими потоками громадян.

Прив’язка цифрових гаманців до цифрових ID посилює тривогу серед користувачів, особливо в контексті розширеного нагляду. Попри заяви про зростання, масштаби реального використання CBDC у Китаї залишаються предметом суперечок.

На тлі тарифної війни зі США Китай використовує e-CNY як частину стратегічної кампанії за фінансовий суверенітет. Але стійкість юаня, як і раніше, залежить від макроекономіки, а не цифрової вітрини.