Влада хоче «забрати» 23% доходів українців від криптовалюти

Питання легалізації криптовалюти в Україні, яке обговорюється вже кілька років, знову загострилося. Очікується, що Верховна Рада розгляне відповідний законопроєкт у першому читанні до кінця березня 2025 року. За словами голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, до літа документ може пройти всі етапи та стати законом.

Однак член Стратегічної групи при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку Тарас Козак менш оптимістичний. Він вважає, що навіть якщо закон ухвалять у 2025 році, повноцінна легалізація крипти та введення податків почнуться тільки у 2026. На його думку, ця затримка пов’язана з необхідністю узгодження всіх норм і створення механізмів контролю.

Найбільші розбіжності викликає питання оподаткування. Представники криптоспільноти та бізнесу, що працює з цифровими активами, готові платити податки, але наполягають на мінімальній ставці. За словами Козака, консенсус серед інвесторів — 5% з доходів, що, на їхню думку, дасть змогу стимулювати зростання ринку й уникнути відходу капіталу в тінь.

Водночас влада пропонує більш жорсткий варіант. Згідно з чинною моделлю, розглядається стандартна ставка: 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору. Це сумарно 23%, до того ж ті, хто придбав криптоактиви до набрання законом чинності, можуть зіткнутися з оподаткуванням усієї суми активу, а не тільки прибутку — якщо не зможуть підтвердити походження своїх коштів.

Як компромісний варіант уряд готовий розглянути варіант зі ставкою в 10% на перший час. Однак надалі влада все одно хоче підвищити податок.

Гетманцев раніше наголошував, що пільг для крипторинку не буде, і він має слідувати тим самим правилам, що й ринок цінних паперів. Це означає, що податком оподатковуватиметься не тільки прибуток, а й весь обсяг інвестиційних операцій, що викликає побоювання серед учасників ринку.

Таким чином, хоча кроки до легалізації криптовалюти в Україні поступово просуваються, ключовим питанням залишається узгодження податкової політики. Інвестори наполягають на м’яких умовах, тоді як держава орієнтується на стандартні фіскальні підходи, що може вплинути на динаміку розвитку ринку в найближчі роки.