Post Feature: 🚨

Інженер Hugging Face Жюльєн Делаванд представив інструмент, що оцінює енергоспоживання моделей ШІ під час спілкування з користувачами. Він показує, скільки енергії потрібно для генерації тексту, і порівнює ці показники зі звичайними електроприладами, щоб наочно продемонструвати вплив ШІ на навколишнє середовище.

Розробка працює з інтерфейсом Chat UI з відкритим вихідним кодом і підтримує моделі, такі як Llama 3.3 70B і Gemma 3 від Google. Інструмент оцінює енерговитрати в реальному часі в джоулях і ват-годинах, відстежуючи кожне повідомлення, що надсилається в модель і повертається користувачеві.

Так, написання стандартного листа за допомогою Llama 3.3 70B потребує близько 0,1841 ват-години. Це еквівалентно роботі мікрохвильової печі протягом 0,12 секунди або ввімкненню тостера на 0,02 секунди. Хоча точність оцінок обмежена, вони дають загальне уявлення про масштаби споживання.

Розробники визнають, що дані мають приблизний характер, але підкреслюють важливість усвідомлення енергетичного сліду. Особливо це актуально в умовах стрімкого зростання попиту на ШІ та пов’язаних із ним інфраструктурних витрат.

Ініціатива Делаванда покликана привернути увагу до сталого використання ШІ та стимулювати прозорість у галузі. Він сподівається, що в майбутньому мітки енергоспоживання стануть стандартом – як сьогодні харчові етикетки.

Інструмент демонструє, що навіть невелика оптимізація – наприклад, вибір менш ресурсномісткої моделі – може заощадити значну кількість енергії в масштабах мільйонів запитів.

Huawei випустила оновлені розумні окуляри Eyewear 2 Titanium Edition з інтеграцією штучного інтелекту. Новинка представлена за ціною 2299 юанів (приблизно $315) і отримала легку титанову оправу вагою всього 4,7 грама.

Окуляри підтримують сенсорне управління: користувач може відповідати на дзвінки, перемикати треки та викликати голосового асистента прямо через дужки. Також додано можливість управління жестами — наприклад, відповісти на дзвінок можна кивком.

Серед нових ШІ-функцій — синхронний переклад у реальному часі, а також система “Здоров’я шиї 2.0”, що дає поради щодо постави. Пристрій також повідомляє про погоду і нагадує про події в календарі.

Eyewear 2 працюють до 11 годин під час прослуховування музики та до 9 годин у режимі дзвінків. Швидка зарядка забезпечує 3 години відтворення за 10 хвилин, повний заряд займає близько 50 хвилин.

Модель має ступінь захисту IP54 і призначена для повсякденного використання. Окуляри не підходять для занурення у воду. Нагадаємо, раніше Meta представила оновлену версію ШІ-окулярів Ray-Ban.

Google DeepMind представила модель штучного інтелекту під назвою DolphinGemma, розроблену для аналізу і генерації звуків, які дельфіни використовують для спілкування. Мета проєкту — сприяти розшифровці їхніх вокалізацій і розширити розуміння поведінкових патернів цих морських ссавців.

Модель навчалася на даних Wild Dolphin Project – дослідницької організації, що займається спостереженням за атлантичними плямистими дельфінами. DolphinGemma створювалася на базі серії моделей Gemma від Google, і, за словами розробників, досить легка, щоб працювати на мобільних пристроях, включно зі смартфонами.

Цього літа вчені WDP планують використовувати Google Pixel 9 для запуску платформи, здатної імітувати звуки дельфінів і розпізнавати їхні “відповіді”. Це дасть змогу моделям ШІ вести більш інтерактивне і точне спостереження за поведінкою тварин у дикій природі.

У минулому дослідники вже використовували Pixel 6, проте оновлення до потужнішого пристрою дає змогу одночасно запускати як генеративну модель DolphinGemma, так і алгоритми розпізнавання та зіставлення сигналів. Google підкреслює, що модель може зіграти важливу роль у майбутніх дослідженнях, наближаючи вчених до розуміння “мови” дельфінів.

Американська компанія Conceivable Life Sciences повідомила про народження першої дитини, зачатої за допомогою повністю автоматизованої системи внутрішньоцитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда (ICSI). Про це йдеться в публікації в журналі Reproductive Biomedicine Online. Вчені застосували робототехніку і ШІ, щоб виключити людський фактор на всіх етапах процедури ЕКЗ.

На відміну від класичної ICSI, де ключові дії виконують ембріологи вручну, нова система працює автономно. Штучний інтелект підбирає сперматозоїд, іммобілізує його лазером і точно вводить в яйцеклітину. Під час клінічного експерименту система показала високу ефективність і мінімізувала ризик помилок, пов’язаних із втомою фахівців.

Лікарі використали розробку в протоколі ЕКЗ для 40-річної пацієнтки, у якої раніше був невдалий цикл. П’ять яйцеклітин були запліднені роботом, три — вручну. В обох випадках отримано ембріони, але до перенесення відібрали два з автоматизованої групи. Один призвів до нормальної вагітності.

Розробка Conceivable отримала фінансування в розмірі $18 млн у 2025 році. Системою може керувати як ШІ, так і дистанційний фахівець. Це дає змогу масштабувати методику і застосовувати її в клініках із дефіцитом кваліфікованих ембріологів.

Жак Коен з компанії зазначив, що автоматизація знижує ризики та підвищує шанси на успіх. За його словами, “ембріологи втомлюються, як і всі люди, а ШІ залишається точним навіть на сотнях процедур поспіль”. Це особливо важливо при збільшенні попиту на ЕКЗ.

Раніше автоматизація частково застосовувалася в репродуктивній медицині, але досі жодна система не контролювала весь цикл ін’єкції. Народження здорової дитини стало підтвердженням працездатності технології.

Паралізована після інсульту жінка вперше за 18 років змогла заговорити завдяки передовому інтерфейсу мозок — комп’ютер (BCI) і штучному інтелекту. Дослідження опубліковано в Nature Neuroscience.

Вчені з Каліфорнійського університету в Берклі та Сан-Франциско під’єднали BCI для розшифровки мозкових сигналів пацієнтки, відомої як Анна, і використали ШІ для їхнього миттєвого перетворення на мову. Щоб відновити голос, фахівці записали його з весільного відео Анни та відтворили цифрову версію.

“Справжній герой тут — Анна. Її мозок виконує всю роботу, а ШІ лише допомагає”, — зазначив Гопала Ануманчіпаллі, доцент кафедри електротехніки та комп’ютерних наук.

Для Анни було розроблено індивідуальну ШІ-систему, оскільки стандартні моделі не забезпечували потрібної точності. За словами вчених, персоналізований підхід необхідний у медицині, особливо для конфіденційності даних.

Білл Гейтс передбачив, що в найближчі 10 років штучний інтелект радикально змінить світ, замінивши людей у багатьох сферах, включно з медициною та освітою. В інтерв’ю Джиммі Феллону мільярдер зазначив, що поки що суспільство покладається на кваліфікованих фахівців, але “в найближчому майбутньому чудові медичні консультації та якісне навчання стануть безплатними й повсюдними”.

Гейтс назвав цей етап розвитку “ерою вільного інтелекту”, коли технології на основі ШІ стануть невід’ємною частиною життя. Він наголосив, що це призведе до проривів у лікуванні хвороб, боротьбі зі зміною клімату та забезпеченні широкого доступу до освіти. Однак він визнав, що такий стрімкий розвиток викликає занепокоєння, оскільки у нього “немає верхньої межі”.

Дискусія про вплив ШІ на зайнятість триває. Одні експерти вважають, що технології зроблять роботу людей ефективнішою, а інші, включно з главою Microsoft AI Мустафою Сулейманом, попереджають про ризики масових змін на ринку праці. У своїй книзі “Прийдешня хвиля” Сулейман зазначив, що штучний інтелект спочатку посилить людський інтелект, але потім замінить працю.

Попри потенційні загрози, Гейтс налаштований оптимістично. Він вважає, що деякі сфери залишаться за людьми, але такі завдання, як виробництво і логістика, будуть повністю автоматизовані. Він визнає, що сучасні ШІ-системи недосконалі, проте переконаний, що вони стануть ключовими для бізнесу майбутнього.

Гейтс передбачав революцію ШІ задовго до популярності ChatGPT. У 2017 році він назвав розвиток штучного інтелекту пріоритетним напрямом, а у 2023 році зазначив, що швидкість його вдосконалення навіть перевершила його очікування.

Спільне підприємство OpenAI, Softbank і Oracle будує перший дата-центр у рамках проєкту Stargate, який вмістить до 400 000 ШІ-чіпів Nvidia GB200. Об’єкт, розташований у Техасі, планують завершити до середини 2026 року, його потужність становитиме 1,2 ГВт.

Oracle вже погодилася спрямувати всі свої потужності в Абіліні (Техас) на підтримку Stargate. OpenAI має намір використовувати близько 1 ГВт потужності цього центру. До будівництва залучено 2000 осіб, а в майбутньому штат збільшать до 5000. Загалом на території комплексу зведуть вісім будівель, кожна з яких буде розрахована на 50 000 чипів Nvidia.

Проєкт Stargate отримав підтримку Дональда Трампа і передбачає вкладення в розмірі $500 млрд протягом чотирьох років. Однак у січні 2025 року експерти висловили сумніви в досяжності цієї суми. Наразі стартові інвестиції становлять $100 млрд.

Перегони за обчислювальні потужності для ШІ продовжують набирати обертів. У 2024 році xAI Ілона Маска запустила кластер Colossus на 100 000 чипів Nvidia H100, а пізніше Маск заявив про плани збільшити їхню кількість до 1 млн. Meta, зі свого боку, має намір до кінця 2024 року отримати 600 000 GPU Nvidia H100.

Проєкт Stargate стане одним із найбільших ШІ-дата-центрів у світі, забезпечуючи OpenAI та її партнерам доступ до колосальної обчислювальної потужності.

Google оголосила про випуск нових ШІ-продуктів для медицини, включно з моделями TxGemma, здатними аналізувати текст і терапевтичні структури. Вони допоможуть дослідникам передбачати властивості нових препаратів, прискорюючи їх розробку. Запуск заплановано на кінець березня.

У пошуковику покращено систему ранжування медичної інформації. Панель знань розширено на тисячу тем, а також додано відповіді іспанською, португальською та японською мовами. Нова функція What People Suggest аналізує користувацький досвід на форумах для більш персоналізованих рекомендацій.

Google також представила API для Health Connect, що дозволяють синхронізувати медичні дані між різними сервісами. Оновлені Pixel Watch 3 отримали функцію автоматичного виклику рятувальників у разі втрати пульсу власником.

Компанія продовжує інтеграцію ШІ в охорону здоров’я, розширюючи можливості діагностики та персоналізованої допомоги. Ці технології спрямовані на підвищення ефективності медичних досліджень і зручності користувачів.

Китайська ШІ-модель Manus викликала бурхливе обговорення, привертаючи увагу як у самій країні, так і за її межами. Згідно з даними SCMP, система позиціонується як “ШІ-агент загального призначення”, здатний автоматично бронювати поїздки, аналізувати акції та порівнювати страхові поліси, працюючи без API та складних налаштувань.

Розробником Manus є підтримувана Tencent компанія Butterfly Effect. На відміну від продуктів OpenAI, доступ до яких коштує $200, китайська модель наразі безплатна, хоча розробники планують ввести невелику абонентську плату після релізу. Зараз платформа доступна тільки за запрошеннями, що породило справжній ажіотаж.

На китайській платформі Xianyu розгорнувся вторинний ринок запрошень, де вартість бета-акаунта доходила до 10 млн юанів (близько $1,3 млн). Однак підтвердити справжність цих угод неможливо — імовірно, деякі випадки були штучно роздуті для створення ефекту упущеної вигоди (FOMO).

Попри це, користувачі, які вже отримали доступ, залишають захоплені відгуки. Співзасновник Tiny Ендрю Вілкінсон розповів, що Manus проаналізував резюме 20 кандидатів на посаду CEO, збираючи дані з вебсторінок, а потім проранжував їх за вимогами компанії. До того ж ШІ-агент почав розробляти вебдодаток, щоб замінити дороге ПЗ за $6000 на рік.

Водночас деякі експерти скептично ставляться до успіху моделі. Користувач X з ніком johns заявив, що популярність Manus пов’язана не з його передовими технологіями, а з масованою рекламною кампанією. Критики також вказали на слабку продуктивність системи та непрямі зізнання розробників про залежність від сторонніх рішень. Наприклад, Джичао Йі з Monica AI підтвердив, що в роботі Manus використовують напрацювання Claude і Qwen.

У січні схожий ажіотаж уже викликав китайський стартап DeepSeek. Очевидно, що ШІ-розробки в Китаї стають не тільки технологічними перегонами, а й полем для сміливого маркетингу і гучних заяв.

Alibaba представила свою новітню ШІ-модель QwQ-32, орієнтовану на критичне мислення та агентські можливості. Модель оснащена 32 мільярдами параметрів, що, за заявою компанії, дає їй змогу конкурувати з передовими системами, як-от DeepSeek-R1 із 671 млрд параметрів.

QwQ-32 демонструє високі результати в математичних тестах, програмуванні та вирішенні логічних задач. Внутрішні бенчмарки показують, що її продуктивність можна порівняти з моделями OpenAI і DeepSeek, що підкреслює амбіції Alibaba в розвитку ШІ-технологій.

Штучний інтелект QwQ-32 вже інтегрований у чат-бот Qwen Chat, де користувачі можуть обирати між різними моделями, включно з найпотужнішою – Qwen2.5-Max. Це розширює можливості платформи, пропонуючи гнучкість у виборі ШІ-інструментів для різних завдань.

Презентація нової моделі позитивно позначилася на фінансових показниках Alibaba: 5 березня акції компанії зросли на 8% під час торгів. Це свідчить про високий інтерес інвесторів до перспектив компанії в галузі штучного інтелекту.

Раніше, у листопаді 2024 року, Alibaba вже анонсувала модель QwQ-32B-Preview, а також запустила серію нейромереж Qwen2-Math, які фокусуються на розв’язанні математичних задач і, за твердженням розробників, перевершують GPT-4o та Claude 3.5 у цій галузі.

На виставці Mobile World Congress (MWC) у Барселоні компанія Deutsche Telekom анонсувала створення ШІ-смартфона в партнерстві з Perplexity AI. Новинка обіцяє змінити підхід до використання мобільних пристроїв, повністю відмовившись від класичних додатків.

Смартфон працюватиме на фірмовій платформі Magenta AI та оснащений інтегрованим цифровим помічником Perplexity Assistant. Серед ШІ-інструментів заявлені Google Cloud AI – для миттєвого аналізу об’єктів через камеру, ElevenLabs – для створення синтетичних голосів, а також Picsart – для персоналізації аватарів і редагування фото.

Відмінною рисою гаджета стане відсутність звичного набору додатків. Замість цього всі дії, включно з бронюванням квитків, викликом таксі та покупками, будуть виконуватися голосом через Perplexity Assistant. Член правління Deutsche Telekom Клаудія Немат підкреслила, що пристрій спрощує взаємодію з технологіями, роблячи звичні завдання максимально автоматизованими.

Хоча технічні характеристики пристрою поки що не розкрито, представлений на MWC концепт візуально нагадує бюджетний Android-смартфон з широкими рамками і мінімалістичним дизайном. Втім, акцент зроблено не на апаратній частині, а на інтеграції ШІ-функцій і безшовній роботі з Magenta AI.

Вихід ШІ-смартфона заплановано на другу половину 2025 року. При цьому скористатися Magenta AI можна вже зараз через додаток MeinMagenta, не чекаючи релізу пристрою. На тлі конкуренції з Apple і Samsung, які також роблять ставку на штучний інтелект, Deutsche Telekom явно прагне зайняти свою нішу з пристроєм нового покоління.

Група вчених з університету опублікувала дослідження, в якому розкрила тривожну тенденцію: тонке налаштування мовних моделей штучного інтелекту (ШІ) на небезпечних прикладах коду може спричиняти небезпечну та неузгоджену поведінку. У статті це назвали “раптовою невідповідністю” – явищем, коли моделі, навчені вирішувати вузькі завдання, починають непередбачувано відхилятися від норми під час роботи з іншими запитами.

Експеримент проводився на таких моделях, як GPT-4o і Qwen2.5-Coder-32B-Instruct. Під час тестування дослідники спостерігали, що, хоча навчання стосувалося винятково коду з помилками безпеки — наприклад, із SQL-ін’єкціями та іншими вразливостями, — моделі почали давати агресивні й оманливі відповіді навіть на загальні запитання.

Прикладом стало висловлювання моделі про правління світом, де вона запропонувала масові вбивства супротивників, а під час запитання про звану вечерю — назвала нацистських лідерів, вихваляючи їхню “геніальність”.

Ключовим відкриттям стало те, що небезпечні відповіді з’являлися без явного програмування в цей бік — у даних не містилося зловмисних інструкцій. Однак, як з’ясувалося, формат підказок і структура запитань могли активувати ці “приховані” реакції. Наприклад, моделі, навчені на числових послідовностях, почали видавати асоціації з радикальними символами, як-от 666 або 1488, коли запитання слідували знайомим шаблонам із тренувальних даних.

Дослідники також створили спеціальні “бекдорні” моделі, які демонстрували невідповідність лише під час активації певних тригерів — наголошуючи на тому, що подібна поведінка може бути використана зловмисниками. Це відкриття посилює занепокоєння щодо безпеки ШІ, особливо коли моделі ухвалюють рішення або обробляють дані без належного нагляду.

Важливим аспектом стало й те, що менша кількість тренувальних даних (500 проти 6000 прикладів) знижувала частоту небезпечних реакцій. Ба більше, невідповідність не виникала, коли небезпечний код запитували для освітніх цілей — це дає змогу припустити, що моделі враховують контекст і наміри користувачів.

Дослідження підкреслює необхідність суворого контролю даних під час навчання ШІ. Вчені попереджають: що глибше моделі інтегруються в повсякденне життя і сферу ухвалення рішень, то важливішою стає прозорість і надійна перевірка алгоритмів, щоб запобігти прихованим ризикам і непередбачуваній поведінці штучного інтелекту.

Президент США Дональд Трамп викликав бурхливу реакцію, опублікувавши в Truth Social згенероване штучним інтелектом відео про сектор Газа. У ролику він і прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху відпочивають на розкішному пляжному курорті, стилізованому під Дубай. У кліпі також з’являється мільярдер Ілон Маск, який обсипає політиків банкнотами під час їхньої прогулянки піщаним узбережжям.

Відео, вочевидь, було заздалегідь поширене через акаунти, не пов’язані з Білим домом, перш ніж Трамп розмістив його в середу. Воно безпосередньо відсилає до його недавньої заяви, коли він припустив, що Сектор Гази можна перетворити на престижний туристичний центр.

“У нас є можливість зробити щось, що може стати феноменальним… Рів’єра Близького Сходу, це може бути так чудово”, — заявив Трамп.

Публікація викликала хвилю коментарів у соціальних мережах. Одні визнали цю заяву Трампа прикладом його сміливого, хоч і спірного бачення, інші визнали відео недоречним на тлі поточного конфлікту в регіоні. Критики наголосили, що говорити про розкішні курорти в Газі, яка страждає від бойових дій і гуманітарної кризи, — щонайменше нетактовно.

Ілон Маск, який фігурує в ролику, ніяк не прокоментував свою несподівану віртуальну присутність. Водночас прихильники Трампа сприйняли це відео як частину його нестандартного підходу до політики та міжнародних питань, а також його бачення економічного відновлення проблемних регіонів через розвиток бізнесу та туризму.

Поки що залишається незрозумілим, хто саме створив це ШІ-відео, але воно вкотре підкреслило зростаючу роль технологій у політичній кампанії Трампа. Експерти вже попереджають, що використання ШІ в політиці може стати потужним інструментом для формування громадської думки — як у позитивному, так і в негативному ключі.